Пам’ятки втрачають лице. У Франківську руйнуються фасади кам‘яниць

Навесні у Франківську зійшов сніг, місцями асфальт, не встояли й фасади будинків. З відлигою посипалися штукатурка, ліпнина і навіть кавалки балконів. Добре, що обійшлося без жертв. Принаймні людських. Тим часом місто втрачає своє історичне лице.

Балкони на голову

Першим 16 лютого здався балкон на розі Чорновола-Гординського. На тротуар обвалилася частина бетонних перил разом із металевим поручнем. Решту рятувальники демонтували від гріха подалі. На щастя, ніхто не постраждав, пише Репортер.

 

Про аварійність кам’яниці, збудованої у 1912 році, голосно говорили ще з 2010 року. У вересні 2016-го шматки парапету балкона впали на Audi A4, яка зупинилася пропустити пішохода. Тоді будинок таки включили до «Програми охорони культурної спадщини міста Івано-Франківська на 2016-2018 роки». Пам’ятка потребує протиаварійних та будівельно-реставраційних робіт, а також негайних консерваційних заходів. Але до цієї кам’яниці, що на розі, тобто Чорновола, 28, поки що не дійшли.

 

В середині березня з боку вулиці Січових Стрільців розібрали балкон будинку на Левка Бачинського, 3, аби той не впав на голови перехожих. Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Івано-Франківська Ігор Влізло каже, бетонні блоки важили по півтонни і створювали реальну небезпеку.

 

«Якщо будинок аварійний, не треба дивитися, що тому балкону 100 чи 200 років. Фахівці мають скласти акт, що він аварійний. А рятувальники готові надати допомогу і без проблем демонтувати», – говорить Влізло.

 

Він додає, що самовільно рятувальники нічого не демонтують. Власник будинку чи управляюча компанія має звернутися в управління з питань надзвичайних ситуацій і повідомити про аварійний балкон. Але якщо це пам’ятка, зі зверненням має бути ще й відповідний дозвіл на демонтаж від департаменту містобудування та архітектури.

 

«Цього року було два гарячі випадки. На Чорновола вже навіть не треба було відрізати, воно саме сипалося, – каже Ігор Влізло. – Якщо рятувальники на місці бачать, що реальної загрози немає, то ми не маємо права зрізати балкон лише за зверненням мешканців. Без рішення відповідної комісії фахівців ніколи такого робити не будемо. А от якщо воно валиться, ми зобов’язані ліквідувати причину надзвичайної ситуації. Не треба чекати, щоб впало на голову і хтось постраждав».

 

В обох випадках рештки балконів не збереглися. Максим Сирлик, виконавчий директор компанії-управителя «Балтія-Сервіс» стверджує, що демонтований балкон відновлять за гроші міського бюджету.

 

«Є охоча фірма зі Львівщини, але виконавця визначать на тендері, – говорить Сирлик. – Сьогодні у нас на балансі – 222 пам’ятки архітектури. Готуємо оцінку, які з них потрібно рятувати першочергово. Аварійних будинків маємо достатньо. Десь доведеться проводити протиаварійні заходи. Там, де є небезпечні балкони, карнизи чи конструктивні елементи, десь будемо ставити захисну сітку, десь оббивати».

 

За нещастя відповість власник

Начальник відділу охорони культурної спадщини Володимир Ідак каже, що він особисто доклався до знесення балкону На Бачинського. Ідак ще 23 лютого написав доповідну записку на заступника міського голови Миколу Вітенка, аби там терміново демонтували бетонні конструкції.

 

«Я спровокував його знесення. І виявилося, що мешканці теж вже це питання піднімали – хотіли блокувати дорогу і правильно робили. Їхні побоювання зійшлися з моїми. Дивно, що цього раніше не побачили. 23 лютого я написав доповідну, бо вже й спати не міг», – говорить Ідак.

 

На Google-картах показує фото фасаду: «Прошу, дивіться – висіло і хиталося все. Весь консоль надщербнутий. Метал там не оригінальний, його мешканці квартири ставили».

 

Відтак 13 березня склали акт про обстеження і знесення балкону. А 15-го – демонтували. За словами Володимира Ідака, з іншого боку будинку балкон ще може стояти. Нині департамент готує тендер на виготовлення нового балкону. Поки що вартість робіт невідома. Також місто шукає варіанти, аби залучити мешканців до співучасті.

 

Аби до таких випадків не доходило, міськрада створила комісію, яка обстежить фасади пам’яток архітектури і прийме рішення, як їх рятувати.

 

«Діти ховаються за пенсіонерів і чекають, що місто все зробить, але в міста бюджет не безмежний. А будинків в черзі на ремонт фасадів – повно, – каже Володимир Ідак. – Ми склали перелік об’єктів, які необхідно обстежити. На дві сторінки – лише за зверненнями з минулого року. А їх є значно більше».

 

У Франківську є 560 пам’яток архітектури, тож Ідак припускає, що доведеться обстежити зі 100 будинків. Тому це триватиме не один місяць. Треба не просто оглянути, а й спрогнозувати, що буде далі, – де, що може впасти. Якщо у мешканців є підозри, нехай звертаються, каже архітектор.

 

«Мешканці спекулюють тим, що живуть у пам’ятці, і при цьому не роблять навіть найелементарнішого. Та якщо хтось думає, що зараз місто лише ними буде зай­матися, то це не так. Мешканці повинні або наймати управителя, або організовуватися і обслуговувати свій будинок. Інакше вони його угроблять, – пояснює Володимир Ідак. – Балкон на Січових Стрільців мав усі шанси впасти. Якби сталося нещастя, то перед судом постав би власник балкону чи управитель, якщо він є, а не я чи міський голова».

 

Додає, якщо мешканці мають намір рятувати будинок, то займатися самодіяльністю не потрібно. Адже щодо пам’яток є процедури реставрації. У департаменті допоможуть виготовити проектну документацію на ті роботи, які є необхідними, – підсилення балкону чи карнизу, реставрацію деталей чи цілого фасаду, ремонт ринв.

 

У 2017 році департамент містобудування, архітектури та культурної̈ спадщини уклав договорів на 2 млн грн. Нині риштування вже стоять біля кам’яниць на Шевченка 22-24, Шевченка, 30 і 44, Леся Курбаса 5-7-9. За словами Володимира Ідака, на черзі – фасад кам’яниці на Чорновола, 28. У 2018-му міська рада передбачила в бюджеті 12 млн грн на виконання «Програми охорони культурної̈ спадщини Івано-Франківська на 2016-2018 роки». Як гроші використають і чи буде з того користь пам’яткам, побачимо.

Реставрація швидкою не буває

«Людей можна зрозуміти, адже їхня безпека – перш за все. Та вони самі ж довели пам’ятки до такого стану, – говорить реставраторка, архітекторка ТОВ «Інститут Харківпроект» Катерина Кублицька, яка працювала експерткою при зйомках документального фільму «Зберегти не можна зруйнувати». – У реставрації є першочергові аварійні роботи – підсилення, укріплення, фіксація аварійності пам’ятки. Але це тимчасовий захід до моменту виготовлення та узгодження науково-проектної документації. Можна зрізати аварійні елементи, щоб вони нікого не прибили. Але потрібно фіксувати все, що знімають – зробити лекала, щоб відновити саме так. На фасадах треба максимально зберігати технології, які були застосовані при будівництві пам’ятки».

 

За словами Кублицької, аби максимально зберегти пам’ятку, треба запрошувати реставраторів, які мають досвід роботи з будинками конкретного періоду. Такі фахівці добре знають технологію, як врятувати, зафіксувати, які кроки робити наступними.

 

«Є фахівці, які знають, як зробити. Але є замовники, які стараються зекономити і знайти того, хто зробить швидше, – говорить Катерина Кублицька. – Та при фаховій реставрації швидко не буває – потрібно підняти великий пласт інформації, щоб розробити проектну документацію, провести реставрацію правильно».

 

Розповідає про позитивний приклад Чехії – реставрацію аварійної вілли Тугендгат у Брно, яка є спадщиною UNESCO. Каже, що у наших чиновників такі будинки вже демонтують і будують нові. А там реставрація тривала два роки і в неї вклали великі гроші – понад 5 млн євро від ЄС і UNESCO. Вони теж демонтували те, що було аварійне. Але при цьому робили детальні обміри й лекала, за якими потім відновлювали. Окремі елементи нині зберігаються в музеї.

 

«1920-30-ті роки, це, звісно легше, ніж XVIII-XIX століття, – говорить Кублицька. – Але у Другу світову Центральна Європа теж була в руїнах. А тепер ми туди їдемо і не можемо сказати, де будівля встояла, а де – була зруйнована вщент».

 

0 Коментарів - Написати коментар

Коментар